| Розкриття суттєвої інформації про облікову політику |
Облікова політика Товариства розроблена та затверджена керівництвом Товариства відповідно до вимог МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» та інших чинних МСФЗ, зокрема МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» та МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами». |
| Опис облікової політики щодо амортизаційних витрат |
Знос або амортизація на нематеріальні активи та основні засоби нараховується протягом строку їх корисної експлуатації. Строки корисної експлуатації засновані на оцінках керівництва того періоду, протягом якого актив буде приносити прибуток. Ці строки періодично переглядаються на предмет подальшої відповідності. Амортизація актива з права користування нараховується від дати початку і до кінця строку оренди. Амортизація нематеріальних активів і об'єктів основних засобів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу протягом строку корисної експлуатації таких активів. |
| Опис облікової політики щодо припинення визнання фінансових інструментів |
Товариство припиняє визнання фінансового активу тоді, коли:
а) спливає строк дії договірних прав на грошові потоки від фінансового активу, або
б) воно передає фінансовий актив, і таке передавання відповідає критеріям для припинення визнання.
При припиненні визнання фінансового активу в цілому різниця між:
а) балансовою вартістю (визначеною на дату припинення визнання) та
б) одержаною компенсацією (включаючи всі одержані нові активи мінус усі прийняті нові зобов’язання)
визнається в прибутку чи збитку.
Товариство виключає фінансове зобов’язання (або частину фінансового зобов’язання) зі свого звіту про фінансовий стан тоді і лише тоді, коли воно погашається, тобто коли зобов’язання, передбачене договором, виконано або анульовано або коли сплив термін його виконання.
Різниця між балансовою вартістю фінансового зобов’язання (або частини фінансового зобов’язання), яке було погашене або передане іншій стороні, та виплаченою компенсацією, включаючи будь-які передані негрошові активи та прийняті зобов’язання, визнається в прибутку або збитку. |
| Опис облікової політики щодо визначення компонентів грошових коштів та їх еквівалентів |
Грошові кошти складаються з коштів на поточних рахунках у банках та депозитів на вимогу. До грошових коштів також прирівнюються кошти, депоновані (блоковані) на торгових рахунках та призначені для покриття операцій купівлі на ринку заявок фондової біржі.
Еквіваленти грошових коштів – це короткострокові, високоліквідні інвестиції (зі строком погашення до трьох місяців з дати первісного визнання), які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості.
Грошові кошти та їх еквіваленти можуть утримуватися, а операції з ними проводитися в національній та іноземній валютах. Іноземна валюта – це валюта інша, ніж функціональна валюта, яка визначена в п. 2.2. цих Приміток.
Суми, використання яких обмежене, виключається зі складу грошових коштів та їх еквівалентів при підготовці звіту про рух грошових коштів. Суми, обмеження щодо яких не дозволяють обміняти або використати їх для розрахунку по зобов’язаннях протягом, принаймні, дванадцяти місяців після звітного періоду, включаються до складу інших необоротних активів. У випадку прийняття Національним банком України рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду.
Подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів здійснюється за амортизованою собівартістю.
Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті здійснюється у функціональній валюті за офіційним курсом гривні щодо іноземної валюти. |
| Опис облікової політики щодо дивідендів |
Оголошені, але не виплачені дивіденди, визнаються як зобов’язання у тому періоді, в якому вони оголошені. |
| Опис облікової політики щодо виплат працівникам |
Товариство визнає короткострокові виплати працівникам як витрати та як зобов'язання після вирахування будь-якої вже сплаченої суми. Товариство визнає очікувану вартість короткострокових виплат працівникам за відсутність як забезпечення відпусток - під час надання працівниками послуг, які збільшують їхні права на майбутні виплати відпускних. |
| Опис облікової політики щодо витрат |
Витрати – це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов’язань, результатом чого є зменшення чистих активів, за винятком зменшення, пов’язаного з виплатами учасникам.
Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та одночасно з визнанням збільшення зобов’язань або зменшення активів. Витрати негайно визнаються у звіті про прибутки та збитки, коли видатки не надають майбутніх економічних вигід або тоді та тією мірою, якою майбутні економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню як активу у звіті про фінансовий стан.
Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки також у тих випадках, коли виникають зобов’язання без визнання активу. Витрати, понесені у зв'язку з отриманням доходу, визнаються у тому ж періоді, що й відповідні доходи. |
| Опис облікової політики щодо оцінки справедливої вартості |
Справедлива вартість фінансових активів, що активно обертаються на організованих фінансових ринках, розраховується на основі поточної ринкової вартості на момент закриття торгів на звітну дату. В інших випадках оцінка справедливої вартості ґрунтується на судженнях щодо передбачуваних майбутніх грошових потоків, існуючої економічної ситуації, ризиків, властивих різним фінансовим інструментам, та інших факторів з врахуванням вимог МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості». |
| Опис облікової політики щодо фінансових витрат |
Фінансові витрати - витрати на сплату процентів та інші витрати, понесені Товариством у зв’язку із запозиченням коштів. Фінансові витрати включають: а) процентні витрати, обчислені за допомогою методу ефективного відсотка, як описано в МСФЗ 9; б) проценти за зобов’язаннями за орендою, визнані згідно з МСФЗ 16 “Оренда”; в) курсові різниці, які виникають унаслідок отримання позик в іноземній валюті, якщо вони розглядаються як коригування витрат за процентами. Фінансові витрати відображаються в звіті про сукупний дохід. |
| Опис облікової політики щодо фінансового доходу та фінансових витрат |
Процентний дохід визнається у тому періоді, в якому він був нарахований, виходячи із суми основного боргу та ефективної процентної ставки, що при дисконтуванні приводить потік майбутніх грошових надходжень до поточної вартості відповідного активу. Процентний дохід розраховується за методом ефективного відсотка. Процентний дохід і відсотки, нараховані за період фактичного користування розміщеними (виданими) коштами, включається до складу процентного доходу, обчисленого із застосуванням методу ефективного відсотка, у звіті про сукупний дохід. |
| Опис облікової політики щодо фінансових активів |
Подальша оцінка фінансових активів в залежності від класифікаційної категорії проводиться наступним чином:
1) за амортизованою собівартістю.
Наступні елементи визнаються у складі прибутку чи збитку:
- процентний дохід, розрахований з використанням методу ефективного відсотка;
- очікувані кредитні збитки та відновлення суми, раніше списаної на збитки;
- прибутки та збитки від курсових різниць.
2) за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у складі іншого сукупного доходу.
Прибутки та збитки визнаються у складі іншого сукупного доходу, за виключенням наступних елементів, які відображаються аналогічно п.1:
- процентний дохід, розрахований з використанням методу ефективного відсотка;
- очікувані кредитні збитки та відновлення суми, раніше списаної на збитки;
- прибутки та збитки від курсових різниць.
У момент припинення визнання фінансових активів сума накопичених прибутків чи збитків, які були визнані у складі іншого сукупного доходу, рекласифікується із складу власного капіталу у склад поточних прибутків та збитків;
3) за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку.
Прибутки та збитки, що виникають при подальшій оцінці, так як і при припиненні визнання фінансових активів, відображаються у складі поточних прибутків та збитків.
Всі інвестиції в інструменти власного капіталу після первісного визнання оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток. |
| Опис облікової політики щодо фінансових інструментів за справедливою вартістю через прибуток або збиток |
Якщо для фінансового активу є основний ринок, то оцінка справедливої вартості представляє ціну на такому ринку, навіть якщо ціна на іншому ринку є потенційно більш сприятливою на дату оцінки.
Якщо фінансовий актив має ціну попиту та ціну пропозиції на активному ринку, то ціна у межах спреду між ціною попиту та ціною пропозиції (біржовий курс), яка найкраще представляє справедливу вартість за даних обставин, має бути використана для оцінки справедливої вартості фінансового активу на дату оцінки.
Справедлива вартість цінних паперів, які перебувають у біржовому списку оператора організованого ринку, визначається за біржовим курсом оператора організованого ринку на дату оцінки, розрахованого та оприлюдненого відповідно до законодавства України.
Якщо цінні папери мають обіг більш як на одному операторі організованого ринку, то вони оцінюються за біржовим курсом на основному для цих цінних паперів ринку або, за відсутності основного ринку, на найсприятливішому для них ринку. За відсутності свідчень на користь протилежного, ринок, на якому Товариство зазвичай здійснює операцію продажу фінансового активу, приймається за основний ринок, або, за відсутності основного ринку, за найсприятливіший ринок.
Якщо ринок для фінансового активу не є активним, то Товариство встановлює справедливу вартість фінансового активу, застосовуючи інші підходи та методи оцінювання, що передбачені МСФЗ 13 (ринковий, витратний та дохідний підхід), або залучає до оцінки незалежного оцінювача.
Оцінка цінних паперів, що перебувають у біржовому списку оператора організованого ринку і при цьому не мають визначеного біржового курсу на дату оцінки, здійснюється за справедливою вартістю.
Цінні папери, які не внесені до біржового списку операторів організованого ринку або виключені з нього, або щодо яких прийнято рішення про зупинення торгівлі цінними паперами на будь-якому операторі організованого ринку, оцінюються до кінця звітного періоду за справедливою вартістю, яка склалась на дату їх первісного визнання, або останньою балансовою вартістю відповідно. Під час складання річної фінансової звітності Товариство залучає незалежного оцінювача для визначення справедливої вартості таких цінних паперів станом на кінець звітного періоду.
У разі оприлюднення щодо цінних паперів, що входять до складу активів Товариства, акта НКЦПФР про зупинення обігу цінних паперів, крім випадку зупинення обігу цінних паперів в процесі здійснення корпоративних операцій емітента; акта НКЦПФР про заборону внесення змін до системи депозитарного обліку, на основі зафіксованого факту вчинення порушення профільного законодавства; акта НКЦПФР про заборону вчинення та/або виконання деривативних контрактів, правочинів щодо цінних паперів, на основі зафіксованого факту вчинення порушення профільного законодавства, такі деривативні контракти, цінні папери оцінюються за нульовою вартістю.
У разі оприлюднення щодо цінних паперів, що входять до складу активів Товариства, акта НКЦПФР про відновлення обігу цінних паперів, крім випадку відновлення обігу цінних паперів в процесі здійснення корпоративних операцій емітента; акта НКЦПФР про скасування заборони внесення змін до системи депозитарного обліку, на основі зафіксованого факту вчинення порушення профільного законодавства; акта НКЦПФР про скасування заборони вчинення та/або виконання деривативних контрактів, правочинів щодо цінних паперів, на основі зафіксованого факту вчинення порушення профільного законодавства, такі деривативні контракти, цінні папери переоцінюються до справедливої вартості.
Цінні папери, обіг яких зупинено у зв’язку з початком процедури здійснення корпоративних операцій емітента, до дати припинення визнання фінансового активу оцінюються за справедливою вартістю.
Справедлива вартість цінних паперів емітентів, які включені до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, дорівнює нулю.
У разі оприлюднення (стосовно емітента цінних паперів, господарського товариства) інформації щодо постановленої господарським судом ухвали про затвердження плану санації боржника / прийняття господарським судом у справі про банкрутство ухвали та постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, справедлива вартість цінних паперів, паїв/часток такого господарського товариства, дорівнює нулю.
У разі оприлюднення (стосовно емітента цінних паперів, господарського товариства) інформації щодо постановленої господарським судом ухвали господарського суду щодо затвердження звіту керуючого санацією та закриття провадження у справі у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності емітента цінних паперів, господарського товариства, цінні папери такого емітента, паї / частки такого господарського товариства переоцінюються до справедливої вартості.
Справедлива вартість акцій українських емітентів, що не мають обігу на організованому ринку та річну фінансову звітність яких отримати неможливо, паї/частки господарських товариств, річну фінансову звітність яких отримати неможливо, дорівнює нулю.
Паї/частки господарських товариств оцінюються до кінця звітного періоду за справедливою вартістю, яка склалась під час первісного визнання цих фінансового активів.
Під час складання річної фінансової звітності Товариство залучає незалежного оцінювача для визначення справедливої вартості інвестицій в інструменти власного капіталу, що не мають обігу на організованому ринку, станом на кінець звітного періоду.
Акції, обіг яких зупинено у зв’язку з добровільною ліквідацією емітента, переоцінюються до суми економічних вигід, які очікуються до отримання в результаті такої ліквідації, і відображаються як оборотні активи. |
| Опис облікової політики щодо фінансових зобов'язань |
Після первісного визнання фінансові зобов’язання з фіксованою датою погашення оцінюються за амортизованою собівартістю з використанням методу ефективного відсотка. Процентні кредити і позики, після первісного визнання, оцінюються за амортизованою собівартістю з використанням методу ефективного відсотка. Амортизована собівартість розраховується з урахуванням дисконтів або премій при придбанні, а також комісійних або витрат, які є невід’ємною частиною методу ефективного відсотка.
Кредиторська заборгованість, що не має фіксованої дати погашення, оцінюється за первісною вартістю. Поточна кредиторська заборгованість без встановленої ставки відсотка відображається за вартістю її погашення (сумою первісного рахунку-фактури), якщо вплив дисконтування є несуттєвим. |
| Опис облікової політики щодо переведення іноземної валюти |
Оцінка активів та зобов'язань в іноземній валюті здійснюється у функціональній валюті за офіційним курсом Національного банку України. |
| Опис облікової політики щодо функціональної валюти |
Функціональною валютою є національна валюта України – гривня. |
| Опис облікової політики щодо зменшення корисності фінансових активів |
Зменшення корисності фінансових активів розглядається в рамках моделі очікуваних кредитних збитків (МСФЗ 9).
Очікувані кредитні збитки – це теперішня вартість різниці між усіма договірними грошовими потоками, належними до сплати на користь Товариства згідно з договором, та всіма грошовими потоками, які Товариство очікує одержати на свою користь.
У сфері дії моделі перебувають:
- фінансові активи у вигляді боргових інструментів, що оцінюються за амортизованою собівартістю або у складі іншого сукупного доходу;
- прийняті зобов'язання по наданню позик, які не оцінюються через прибутки чи збитки;
- укладені договори фінансової гарантії, що підпадають під дію МСФЗ 9 і які не оцінюються через прибутки чи збитки;
- дебіторська заборгованість по оренді, що підпадає під дію МСФЗ 16;
- договірні активи, що підпадають під дію МСФЗ 15.
Відповідні категорії активів, зазначені у МСФЗ 9, дають можливість розповсюдити ці рекомендації на такі фінансові активи:
- облігації, векселі, та будь-які інші боргові цінні папери, що не утримуються для продажу, крім цільових облігацій;
- грошові кошти та їх еквіваленти, депозити;
- дебіторська заборгованість, у тому числі позики.
Модель передбачає оцінку очікуваних кредитних збитків з розподілом їх по строкам дії:
- очікуються в строк до 12 місяців;
- очікуються протягом всього строку дії фінансового інструмента.
Очікувані кредитні збитки (ОКЗ) в строк до 12 місяців являють собою суми недобору грошових коштів, які можливі у випадку виникнення дефолту по даному фінансовому інструменту в строк до 12 місяців.
Товариство оцінює резерв під збитки в розмірі, що дорівнює ОКЗ за весь строк дії для всієї торговельної дебіторської заборгованості або договірних активів, що є наслідком операцій у межах сфери застосування МСФЗ 15.
Товариство оцінює зменшення корисності фінансового інструмента у вигляді ОКЗ на наступну звітну дату (останній календарний день місяця) після первісного визнання фінансового інструмента.
ОКЗ розраховуються на індивідуальній основі. Товариство встановило політику здійснення оцінки на кінець кожного звітного періоду щодо того, чи мало місце значне збільшення кредитного ризику за фінансовим інструментом з моменту первісного визнання, шляхом урахування зміни ризику настання дефолту протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента.
На підставі описаного вище процесу Товариство групує фінансові активи в такий спосіб:
- Етап 1: Наприкінці місяця первісного визнання фінансового інструмента Товариство визнає резерв під збитки в сумі, що дорівнює 12-місячним ОКЗ. До Етапу 1 також відносяться фінансові інструменти, кредитний ризик за якими зменшився до такого ступеня, що вони були переведені з Етапу 2.
- Етап 2: Якщо кредитний ризик по фінансовому інструмента значно зріс із моменту первісного визнання, Товариство визнає резерв під збитки в сумі, що дорівнює ОКЗ за весь строк дії фінансового інструмента. До Етапу 2 також відносяться фінансові інструменти, кредитний ризик за якими зменшився до такого ступеня, що вони були переведені з Етапу 3.
- Етап 3: Фінансові інструменти, які є кредитно-знеціненими. Товариство визнає резерв під збитки в сумі, що дорівнює ОКЗ за весь строк дії фінансового інструмента.
Критерії переходу між етапами
У разі відсутності об'єктивних свідчень зменшення корисності Товариство застосовує базове спрощене припущення щодо переходу в етап 2: по фінансовому інструменту відбулося суттєве збільшення кредитного ризику, якщо кількість днів прострочення договірних платежів перевищила 30 днів.
Товариство застосовує базове спрощене припущення щодо переходу з етапу 2 до етапу 3: існує об'єктивне свідчення зменшення корисності, якщо кількість днів прострочення договірних платежів дорівнює або перевищує 90 днів.
Об'єктивне свідчення зменшення корисності для переходу з етапу 2 до етапу 3 також включає наявні дані про одну або декілька таких подій:
а) значні фінансові труднощі емітента/боржника/позичальника;
б) надання кредитором (кредиторами) позичальника поступки (поступок) із економічних чи договірних причин у зв’язку з фінансовими труднощами позичальника, можливість надання яких в іншому випадку кредитор (кредитори) не розглядали б;
в) публікація оголошення про порушення справи про банкрутство емітента/ боржника/ позичальника або оголошення емітентом/ боржником/ позичальником іншої фінансової реорганізації;
г) зникнення активного ринку для фінансового активу внаслідок фінансових труднощів.
Товариство відносно банківських депозитів має наступну модель розрахунку збитку від зменшення корисності фінансового активу:
- при розміщенні депозиту в банку з інвестиційним рівнем довгострокового кредитного рейтингу за Національною рейтинговою шкалою, що присвоюється рейтинговими агентствами, які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР, резерв під збитки розраховується на наступну звітну дату (останній календарний день місяця) після дати розміщення коштів в залежності від строку розміщення (при розміщенні від 1 до 6-ти місяців – розмір збитку складає 0%, від 6-ти місяців до 1 року – 1%, більше 1 року – 2% від суми вкладу);
- при розміщенні депозиту в банку зі спекулятивним рівнем довгострокового кредитного рейтингу за Національною рейтинговою шкалою, що присвоюється рейтинговими агентствами, які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР, резерв під збитки розраховується на наступну звітну дату (останній календарний день місяця) після дати розміщення коштів у розмірі від 7% до 100% від суми вкладу в залежності в розміру ризиків.
Для оцінки зменшення корисності боргового активу без кредитного рейтингу у вигляді ОКЗ аналізується остання річна (проміжна (у випадку її складання)) фінансова звітність емітента/ боржника/ позичальника.
Проводиться аналіз, який складається з таких кроків:
1. На дату оцінки визначається співвідношення (у %) усіх договірних грошових потоків, що належать Товариству згідно з договором , до суми поточних (поточних і довгострокових) зобов’язань і забезпечень емітента/ боржника/ позичальника.
2. Визначаються очікувані грошові потоки у випадку дефолту, для чого співвідношення, розраховане на кроці 1, множиться на загальну суму активів боржника емітента/ боржника/ позичальника, і від результату множення віднімається сума усіх договірних грошових потоків, що належать Товариству згідно з договором. Якщо результат розрахунків дорівнює або більше нуля, то Товариство припускає, що очікувані грошові потоки у випадку дефолту дорівнюють договірним грошовим потокам. Якщо результат розрахунків від’ємний, то добуток (результат множення) приймається за очікувані грошові потоки у випадку дефолту.
3. Розраховується сума кредитних збитків (у випадку дефолту) шляхом віднімання від усіх договірних грошових потоків, що належать Товариству згідно з договором, очікуваних грошових потоків у випадку дефолту.
4. Визначається теперішня вартість кредитних збитків.
Якщо різниця, розрахована на кроці 3, дорівнює нулю, і відсутнє об'єктивне свідчення зменшення корисності для переходу в етап 2 або етапу 3, то Товариство:
А) Припускає, що фінансовий інструмент має низький рівень кредитного ризику (Етап 1);
Б) Ймовірність виникнення дефолту протягом найближчих 12 місяців визнається Товариством на рівні 1%;
В) Розраховує ОКЗ за наступною формулою: ОКЗ = Валова балансова вартість фінансового інструмента х Ймовірність виникнення дефолту (протягом найближчих 12 місяців).
Якщо різниця, розрахована на кроці 3, додатна, то Товариство вважає, що кредитний ризик по фінансовому інструменту значно зріс із моменту первісного визнання, і визнає резерв під збитки в сумі, що дорівнює ОКЗ за весь строк дії фінансового інструмента, тобто в сумі теперішньої вартості кредитних збитків.
У разі настання дефолту за фінансовим інструментом Товариство визнає ОКЗ в сумі усіх договірних грошових потоків, що належать Товариству на дату настання дефолту. |
| Опис облікової політики щодо зменшення корисності нефінансових активів |
В кінці кожного звітного періоду Товариство оцінює наявність ознак, що вказують на можливе зменшення корисності основних засобів і нематеріальних активів. У випадку виявлення хоча б однієї з таких ознак, Товариство оцінює суму очікуваного відшкодування.
Сума очікуваного відшкодування являє собою більшу з двох оцінок: справедлива вартість за мінусом витрат на вибуття актива та його вартість при використанні. Прикладами витрат на вибуття є витрати на юридичні послуги, на гербовий збір і подібні податки на операцію, витрати на вивіз актива, а також прямі додаткові витрати на доведення актива до стану, прийнятного для продажу. Вартість при використанні – теперішня вартість оцінених майбутніх грошових потоків, які, за очікуванням, виникнуть від актива. При оцінці вартості при використанні очікувані майбутні грошові потоки дисконтуються до їх теперішньої вартості з використанням ефективної ставки відсотка, яка відображає поточну ринкову вартість грошей у часі.
Якщо сума очікуваного відшкодування об’єкта основних засобів або нематеріального активу виявляється меншою за його балансову вартість, то балансова вартість об’єкта основних засобів або нематеріального активу зменшується до суми очікуваного відшкодування. Сума перевищення балансової вартості об’єкта основних засобів або нематеріального активу над сумою його очікуваного відшкодування є збитком від зменшення корисності (знецінення). Збиток від знецінення визнається негайно у складі прибутку або збитку.
Після визнання збитку від знецінення амортизаційні відрахування відносно об’єкта основних засобів або нематеріального активу коригуються в майбутніх періодах для того, щоб розподілити переглянуту балансову вартість об’єкта основних засобів або нематеріального активу на систематичній основі протягом строку його корисної експлуатації, що залишається. Визнання збитку від зменшення корисності нематеріального активу може свідчити про необхідність змінити період амортизації.
Якщо збиток від знецінення в подальшому сторнується, то балансова вартість об’єкта основних засобів або нематеріального активу збільшується до переглянутої оцінки суми його очікуваного відшкодування, однак, таким чином, щоб збільшена сума не перевищувала балансову вартість, яка була б визначена, якби в минулі роки для об’єкта основних засобів або нематеріального активу не був визнаний збиток від знецінення. Сторнування збитку від знецінення визнається негайно у складі прибутку або збитку.
Щоб визначити, чи зменшилась корисність активу з права користування, та для обліку будь-яких збитків унаслідок зменшення корисності, Товариство керується обліковими політиками щодо зменшення корисності основних засобів та нематеріальних активів. |
| Опис облікової політики щодо податку на прибуток |
Податкові активи і зобов'язання за поточний та попередні періоди оцінюються за сумою, передбачуваною до отримання як відшкодування від податкових органів або до сплати податковим органам. Податкові ставки та податкове законодавство, що застосовуються для розрахунку цієї суми, – це ставки і закони, прийняті або практично прийняті на звітну дату.
Для розрахунку податку на прибуток застосовувались такі ставки податку на прибуток:
з 1 січня 2014 року - 18%. |
| Опис облікової політики щодо нематеріальних активів та гудвілу |
Нематеріальні активи оцінюються за собівартістю за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків від зменшення корисності. |
| Опис облікової політики щодо процентних доходів та процентних витрат |
Процентний дохід визнається у тому періоді, в якому він був нарахований, виходячи із суми основного боргу та ефективної процентної ставки, що при дисконтуванні приводить потік майбутніх грошових надходжень до поточної вартості відповідного активу. Процентний дохід розраховується за методом ефективного відсотка. Процентний дохід і відсотки, нараховані за період фактичного користування розміщеними (виданими) коштами, включається до складу процентного доходу, обчисленого із застосуванням методу ефективного відсотка, у звіті про сукупний дохід.Фінансові витрати - витрати на сплату процентів та інші витрати, понесені Товариством у зв’язку із запозиченням коштів. Фінансові витрати включають: а) процентні витрати, обчислені за допомогою методу ефективного відсотка, як описано в МСФЗ 9; б) проценти за зобов’язаннями за орендою, визнані згідно з МСФЗ 16 “Оренда”; в) курсові різниці, які виникають унаслідок отримання позик в іноземній валюті, якщо вони розглядаються як коригування витрат за процентами. Фінансові витрати відображаються в звіті про сукупний дохід. |
| Опис облікової політики щодо інвестицій за винятком інвестицій, облік яких ведеться за методом участі в капіталі |
Всі інвестиції в інструменти власного капіталу після первісного визнання оцінюються за справедливою вартістю. Під час складання річної фінансової звітності Товариство залучає незалежного оцінювача для визначення справедливої вартості інвестицій в інструменти власного капіталу, що не мають обігу на організованому ринку, станом на кінець звітного періоду. |
| Опис облікової політики щодо оренди |
На дату початку оренди Товариство визнає актив з права користування та орендне зобов’язання. Первісно актив з права користування оцінюється за собівартістю. Товариство оцінює орендне зобов’язання за теперішньою вартістю орендних платежів, не сплачених на дату початку оренди.
Після дати початку оренди актив з права користування обліковується за собівартістю (модель собівартості): a) з вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків внаслідок зменшення корисності; б) з коригуванням на будь-яку переоцінку орендного зобов’язання відповідно до параграфу 36 (в) МСФЗ 16.
Після дати початку оренди Товариство оцінює орендне зобов’язання: а) збільшуючи балансову вартість з метою відобразити процент за орендним зобов’язанням; б) зменшуючи балансову вартість з метою відобразити здійснені орендні платежі; в) переоцінюючи балансову вартість з метою відобразити будь-які переоцінки або модифікації оренди, або з метою відобразити переглянуті по суті фіксовані орендні платежі.
Товариство капіталізує подальші витрати, що стосуються активу з права користування, після його визнання. Ці витрати визнаються у балансовій вартості активу з права користування.
Вартість актива з права користування відноситься на витрати шляхом нарахування амортизації від дати початку і до кінця строку оренди. Якщо відповідно до умов договору оренда є короткостроковою, однак умови договору надають Товариству як орендарю першочергове право пролонгації договору на наступні періоди, то для визначення строку оренди приймаються наступні строки: для нерухомості – 3 роки; для інших активів – 2 роки. Амортизація активу з права користування нараховується щомісячно із застосуванням прямолінійного методу. |
| Опис облікової політики щодо кредитів та дебіторської заборгованості |
Процентні кредити і позики, після первісного визнання, оцінюються за амортизованою собівартістю з використанням методу ефективного відсотка. Амортизована собівартість розраховується з урахуванням дисконтів або премій при придбанні, а також комісійних або витрат, які є невід’ємною частиною методу ефективного відсотка.
Первісна оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю.
Після первісного визнання подальша оцінка дебіторської заборгованості відбувається за амортизованою вартістю.
Поточну дебіторську заборгованість Товариство оцінює за сумою первісного рахунку, якщо вплив дисконтування є несуттєвим. |
| Опис облікової політики щодо непоточних активів та груп вибуття, класифікованих як утримувані для продажу |
Товариство класифікує непоточний актив як утримуваний для продажу, якщо його балансова вартість буде в основному відшкодовуватися шляхом операції продажу, а не поточного використання. Непоточні активи, утримувані для продажу, оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за найменшою з двох величин: балансовою або справедливою вартістю з вирахуванням витрат на операції, пов'язані з продажем. Амортизація на такі активи не нараховується. Збиток від зменшення корисності при первісному чи подальшому списанні активу до справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж визнається у звіті про фінансові результати. |
| Опис облікової політики щодо заліку взаємних вимог фінансових інструментів |
Фінансові активи та зобов'язання згортаються, якщо Товариство має юридичне право здійснювати залік визнаних у балансі сум і має намір або зробити взаємозалік, або реалізувати актив та виконати зобов'язання одночасно. |
| Опис облікової політики щодо основних засобів |
Товариство визнає матеріальний об'єкт основним засобом, якщо він утримується з метою використання його у процесі діяльності Товариства, надання послуг, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) якого більше одного року та вартість якого більше 20 000 грн.
Первісно Товариство оцінює основні засоби за собівартістю. Первісна вартість основних засобів включає витрати, безпосередньо пов’язані із придбанням активів. У подальшому основні засоби оцінюються за їх собівартістю мінус будь-яка накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності.
Товариство не визнає в балансовій вартості об'єкта основних засобів витрати на щоденне обслуговування (ремонт та технічне обслуговування) об'єкта. Ці витрати визнаються в прибутку чи збитку, коли вони понесені. Витрати на реконструкцію та модернізацію капіталізуються. Прибутки (збитки) від вибуття основних засобів відображаються в складі прибутків та збитків по мірі їх виникнення. |
| Опис облікової політики щодо забезпечень |
Забезпечення визнаються, коли Товариство має теперішню заборгованість (юридичну або конструктивну) внаслідок минулої події, існує ймовірність (тобто більше можливо, ніж неможливо), що погашення зобов'язання вимагатиме вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, і можна достовірно оцінити суму зобов'язання.
Забезпечення переглядається на кожну звітну дату та коригується для відображення поточної оцінки. У випадках, якщо вплив вартості грошей у часі є суттєвим, сума забезпечення визначається шляхом дисконтування очікуваних майбутніх грошових потоків за ефективною ставкою відсотка, яка відображає поточну ринкову оцінку вартості грошей в часі і, якщо необхідно, ризики, притаманні виконанню таких зобов'язань.
Товариство також створює резерв витрат на оплату щорічних (основних та додаткових) відпусток. Розрахунок такого резерву здійснюється на підставі правил Облікової політики Товариства. Розмір створеного резерву оплати відпусток підлягає інвентаризації на кінець року. Розмір відрахувань до резерву відпусток, включаючи відрахування на соціальне страхування з цих сум, розраховуються виходячи з кількості днів фактично невикористаної працівниками відпустки та їхнього середньоденного заробітку на момент проведення такого розрахунку. Також можуть враховуватися інші об’єктивні фактори, що впливають на розрахунок цього показника. У разі необхідності робиться коригуюча проводка в бухгалтерському обліку згідно даних інвентаризації резерву відпусток. |
| Опис облікової політики щодо перекласифікації фінансових інструментів |
Товариство здійснює перекласифікацію фінансових активів тоді й лише тоді, коли воно змінює свою бізнес-модель управління фінансовими активами.
Товариство застосовує перекласифікацію перспективно, починаючи з дати перекласифікації, та не переглядає жодні раніше визнані прибутки, збитки або проценти.
У разі перекласифікації фінансового активу, що оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток до категорії тих, що оцінюються за амортизованою собівартістю, його справедлива вартість визначається на дату перекласифікації та стає його новою валовою балансовою вартістю.
У разі перекласифікації фінансового активу, що оцінюється за амортизованою собівартістю до категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, його справедлива вартість оцінюється станом на дату перекласифікації. Будь-який прибуток або збиток, що виник із різниці між попередньою амортизованою собівартістю фінансового активу та його справедливою вартістю, визнається в прибутку або збитку.
У разі перекласифікації фінансового активу, що оцінюється за амортизованою собівартістю до категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, його справедлива вартість оцінюється станом на дату перекласифікації. Будь-який прибуток або збиток, що виник із різниці між попередньою амортизованою собівартістю фінансового активу та його справедливою вартістю, визнається в іншому сукупному доході.
У разі перекласифікації фінансового активу, що оцінюється за справедливою вартістю через інший сукупний дохід в категорію тих, що оцінюються за амортизованою собівартістю, фінансовий актив перекласифіковується за своєю справедливою вартістю станом на дату перекласифікації. Однак, кумулятивний прибуток або збиток, що був раніше визнаний в іншому сукупному доході, виключається з власного капіталу та відповідно коригується справедлива вартість фінансового активу станом на дату перекласифікації. Внаслідок цього фінансовий актив оцінюється станом на дату перекласифікації так, ніби він завжди оцінювався за амортизованою собівартістю. Таке коригування впливає на інший сукупний дохід, але не позначається на прибутку або збитку.
Якщо Товариство здійснює перекласифікацію фінансового активу з категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, у категорію тих, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, то фінансовий актив і надалі оцінюється за своєю справедливою вартістю.
Якщо Товариство здійснює перекласифікацію фінансового активу з категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, у категорію тих, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, то фінансовий актив і надалі оцінюється за своєю справедливою вартістю. Кумулятивний прибуток або збиток, що був раніше визнаний в іншому сукупному доході, перекласифіковується з власного капіталу в прибуток або збиток як коригування перекласифікації. |
| Опис облікової політики щодо визнання у прибутку або збитку різниці між справедливою вартістю на момент первісного визнання та ціною операції |
Справедливою вартістю фінансового інструмента при первісному визнанні зазвичай є ціна операції (тобто справедлива вартість наданої або одержаної компенсації). Якщо Товариство з’ясує, що справедлива вартість фінансового інструмента при первісному визнанні відрізняється від ціни операції, то Товариство обліковує такий інструмент на таку дату в такий спосіб:
а) за справедливою вартістю, яка підтверджується ціною котирування (біржовим курсом) на активному ринку ідентичного активу чи зобов'язання (тобто вхідними даними 1-го рівня) або ґрунтується на методі оцінки, в якому використовуються лише дані з відкритих для спостережень ринків. Якщо відповідних відкритих даних немає, що передбачається в ситуаціях коли діяльність ринку для актива або зобов’язання на дату оцінки незначна, або її взагалі немає, слід використовувати закриті вхідні дані для оцінки справедливої вартості. Товариство визнає різницю між справедливою вартістю при первісному визнанні та ціною операції як прибуток або збиток;
б) в усіх інших випадках, за справедливою вартістю, відкоригованою з відстроченням різниці між справедливою вартістю при первісному визнанні та ціною операції. Після первісного визнання Товариство визнає відстрочену різницю як прибуток або збиток лише в тому обсязі, в якому вона обумовлена зміною в певному чиннику (в тому числі, в часі), який учасники ринку брали б до уваги при визначенні ціни такого активу або зобов'язання. |
| Опис облікової політики щодо визнання доходу від звичайної діяльності |
Товариство визнає дохід від надання послуги з управління активами, коли (або у міру того, як) воно задовольняє зобов’язання щодо виконання, передаючи обіцяну послугу (тобто актив) клієнтові (інституту спільного інвестування). Актив передається, коли (або у міру того, як) клієнт отримує контроль над таким активом.
Зобов’язання з управління активами виконуються Товариством з плином часу. При визначені вартості винагороди від управління активами Товариство відповідно до МСФЗ 15 використовує метод оцінки за результатом. До методів оцінювання за результатом належать, зокрема, аналіз виконання, завершеного на сьогоднішній день, оцінки досягнутих результатів. Враховуючи принцип професійного скептицизму для змінної вартості винагороди, дохід від винагороди Товариства, що визначається як відсоток вартості чистих активів інституту спільного інвестування, визнається на кінець кожного місяця в сумі, що відповідає проведеному розрахунку. Результат визначення розміру винагороди Товариства по управлінню активами оформлюється актом наданих послуг та довідкою про розрахунок винагороди, в яких відображається розрахунок (оцінка) досягнутих результатів станом на кінець місяця. |
| Опис облікової політики щодо обмежених грошових коштів та їх еквівалентів |
У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках в банках (наприклад, у випадку призначення Національним банком України в банківській установі тимчасової адміністрації), ці активи класифікуються як непоточні. У випадку прийняття Національним банком України рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду. |
| Опис облікової політики щодо виплат при звільненні |
Витрати на заробітну плату, оплачувані щорічні відпустки, виплати за листками непрацездатності, премії, а також не грошові винагороди нараховуються в тому році, у якому відповідні послуги надавались працівникам. В складі витрат на утримання персоналу відображаються витрати на формування забезпечень на оплату відпусток та виплату премій. Товариство не має жодних інших зобов’язань за виплатами після звільнення працівників або інших істотних виплат, що потребують нарахування. |
| Опис облікової політики щодо торговельної та іншої кредиторської заборгованості |
Після первісного визнання фінансові зобов’язання з фіксованою датою погашення оцінюються за амортизованою собівартістю з використанням методу ефективного відсотка. Кредиторська заборгованість, що не має фіксованої дати погашення, оцінюється за первісною вартістю. Поточна кредиторська заборгованість без встановленої ставки відсотка відображається за вартістю її погашення (сумою первісного рахунку-фактури), якщо вплив дисконтування є несуттєвим. |
| Опис облікової політики щодо торговельної та іншої дебіторської заборгованості |
Товариство застосовує наступний практичний прийом: при первісному визнанні Товариство оцінює торговельну дебіторську заборгованість за ціною операції, якщо Товариство очікує, що період між часом, коли Товариство передає обіцяний товар або послугу клієнтові, та часом, коли клієнт платить за такий товар або послугу, становитиме не більше одного року.
Подальша оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за амортизованою вартістю.
Поточна дебіторська заборгованість без встановленої ставки відсотка після первісного визнання оцінюється за сумою первісного рахунку-фактури, якщо вплив дисконтування є несуттєвим. |
| Опис облікової політики щодо доходів та витрат від продажу |
Доходи та витрати від продажу визнаються за методом нарахування. |